розщепити
Смотреть что такое "розщепити" в других словарях:
розщепити — див. розщеплювати … Словник синонімів української мови
розщепити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нерозщеплюваний — а, е. 1) Якого не розщеплюють. 2) Якого не можна розщепити … Український тлумачний словник
розщеплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщепити. || розще/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розщеплення — я, с. Дія за знач. розщепити, розщеплювати і розщепитися, розщеплюватися. •• Розще/плення а/кцій збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням номінальної або оголошеної ва … Український тлумачний словник
ділити — I (роз єднувати на частини), поділяти, поділити, розділяти, розділити, членувати, розчленовувати, розчленувати, розщеплювати, розщепити, розтинати, розітнути, розбивати, розбити, паювати, шматувати, розшматовувати, розшматувати; роздвоювати,… … Словник синонімів української мови
розщеплювати — 1) = розщепити (розділяти на частини вздовж чого н.), розколювати, розколоти, колоти, розчахувати, розчахнути; розклинювати, розклинити (клином) 2) див. ділити I … Словник синонімів української мови
